Завдання методичної роботи

Методична робота - це заснована на досягненнях науки та передового педагогічного  досвіду система аналітичної, організаційної, діагностичної, науково-практичної, інформаційної діяльності з підвищення наукового та загальнокультурного рівня педагогічних працівників, удосконалення їхньої професійної майстерності та підвищення ефективності навчально-виховного процесу.

Принципи методичної роботи

  1. Принцип пріоритетності самостійного навчання. Для впровадження цього принципу необхідна досконала підготовка дидактичного матеріалу, а саме, складання програм навчання, підбір та тиражування навчального матеріалу, придбання і створення навчальних комп'ютерних програм, забезпечення самоконтролю тощо. Значну допомогу в цьому може надати дистанційне навчання.
  2. Принцип співпраці тих, хто навчається. Початком процесу навчання є виявлення потреб того, хто навчається, і потреб професійної діяльності, зокрема педагогічної.
  3. Принцип суб’єкт ― суб’єктних відносин, що забезпечує спільну діяльність учасників процесу навчання щодо планування, оцінювання і корекції навчання з врахуванням професійного досвіду учасників навчання.
  4. Принцип використання позитивного соціального і професійного досвіду, практичних знань, умінь, навичок того, хто навчається, як бази навчання і джерела формалізації нових знань. Цей принцип базується на активних методах навчання, що стимулюють творчу роботу слухачів. З іншого боку, увага повинна приділятися й індивідуальній роботі, наприклад, написанню рефератів, створенню методичних схем і описів тощо.
  5. Принцип коригування досвіду і особистісних установок, що перешкоджають засвоєнню нових знань. Може бути використаний як професійний, так і соціальний досвід, який вступає в протиріччя з вимогами часу.
  6. Принцип індивідуального і диференційованого підходу до навчання, що базується на особистісних потребах і враховує соціально-психологічні характеристики особистості, що впливають на професійну діяльність.
  7. Принцип добровільності. Процес навчання є індивідуальним переживанням того, хто навчається, і залежить від його бажання вчитися, його здатності пов'язати свій власний досвід з тим, що вивчається, і відчувати цінність того, що вивчається.
  8. Принцип практикоорієнтованого навчання або елективний принцип. Це ― зв'язок теорії з практичною професійною діяльністю, надання тому, хто навчається, свободи вибору цілей, змісту, форм, методів, джерел, засобів, термінів, часу, місця навчання, оцінювання результатів навчання.
  9. Принцип затребуваності результатів навчання практичною діяльністю того, хто навчається. Перш за все, це затребуваність придбаних знань, умінь, навичок певної діяльності.
  10. Принцип системності навчання. Він полягає у відповідності цілей і змісту навчання його формам, методам, засобам навчання й оцінювання результатів. Системність можна розуміти як безперервність або регулярність навчання, при цьому з обоз’язковим урахуванням результатів попередньої навчання і нових потреб суспільства.
  11. Принцип актуалізації результатів навчання, а саме, їх швидке використання на практиці. Виконання цього принципу забезпечується попередніми принципами ― системності, практичної затребуваності результатів навчання, індивідуального підходу, використання напрацьованого досвіду.
  12. Принцип саморозвитку. Навчання має бути спрямоване на вдосконалення особистості, створення здібностей до самонавчання, осягнення нового в процесі практичної діяльності.

Структура методичної роботи

Підсумки методичної роботи